Нагадати пароль

Для отримання пароля вкажи свій номер телефону

+380

Авторизація

реєстрація

Будь в темі!
Пройди реєстрацію — і дізнавайся першим про цікаві події, останні тренди та приємні заохочення від BUD.

+380

Цим я підтверджую, що мені виповнилось 18 років, i що всі наведені мною персональні дані є достовірними. У відповідності до Закону України «Про захист персональних даних» я добровільно та безоплатно надаю ТОВ«Едбейкерз Україна» мої персональні дані та надаю мою згоду на будь-яку безстрокову обробку наданих мною моїх персональних даних у базі персональних даних «Споживачі», з метою надання повнолітнім споживачам інформації рекламного характеру про будь-яку особу чи будь-який товар, а також згоду на передачу/надання моїх персональних даних будь-яким третім особам, включаючи іноземних осіб. Я підтверджую, що погоджуюся отримувати вищезазначену інформацію будь-якими засобами її передачі (пошта, СМС/ММС-повідомлення, електронна пошта, тощо) протягом необмеженого строку.

реєстрація

зареєструватись за допомогою:

КНИГА ЛЕГЕНДАРНИХ ВЕЧІРОК УКРАЇНИ

РЕЙВ
1997 – НАШІ ДНІ
ЗАМІНИВ
СОБОЮ
ДИСКОТЕКИ

Клуб Disco 2000 відкрили кияни, які перебралися до Харкова, міста студентів, щоб розширити свою аудиторію. Заклад вийшов одним із найбільших в Україні — міг витримати танці до тисячі людей. Але масштабність не заважала Disco зберігати андеґраунд- ну атмосферу та захоплювати серця альтернативної молоді.

Клуб знаходився у парку імені Артема, в приміщенні старого кінотеатру. Зараз Disco 2000 знають як клуб «Жара». У закладі були непогані на той час звук та освітлення.

DISCO 2000

ШОУ-ПРОГРАМА ТА

МУЗИКА «НА

ЗАМОВЛЕННЯ»

Певний час після відкриття керівником тут працював Владислав Коробов, але його кар’єра розпочалася ще раніше — в «Х-клубі», який знаходився в готелі «Харків». У 1997 році він прийшов із готовою програмою, яку «відкатав» у «Х-клубі» до Disco 2000. Вона складалася з виступів діджеїв, МС, шоу-балету, акро- батів та стендап-акторів. Зараз про свою колишню роботу Коробов згадує так:

«“Х-клуб” працював на “харківську еліту”: гангстерів та їхніх дівчат. Це було не концептуально і не модно, це було наслідування чогось. Але там формувалася харківська клубна культура.

Ми вважали, що людям потрібно давати якісний продукт у вигляді шоу-програми, якісь розваги. Цього вимагали гості. Вони від- відували закордонні клуби, а потім казали нам: “А ось там…” Тому для різноманітності ми додавали в нашу вечірню програму всілякі номери, стендапи тощо. Ми поєднали дискотеки зі стриптизом, але це було вар’єте з прописаними сценаріями. Гостей потрібно було запросити, посадити на місце і проявити повагу. У нас були ресторанні майданчики, на яких меню замінили на клубне. В ньому були страви, які можна їсти руками: закуски, фруктові тарілки, сирні асорті. Нам здавалося, що це було схоже на клуби 30-х років в Америці. Водночас нікуди не можна було подітися від “Братушка, постав нам цю касету”».

Від музики «на замовлення» так само не обходилося і вже у Disco 2000. Наприклад, коли сюди приїхав DJ Компас Врубель, деякі відвідувачі пропонували гроші, щоб він поставив «нормальну музику». I Коробов наполягав на виконанні примх клієнтів, бо все могло закінчитися досить погано: «На виході повинна була бути доброта, любов і радість. Коли у людини задоволені амбіції, вона прийде ще раз. Ми ж хотіли заробляти. Коли ти займаєшся улюбленою справою, а тобі за це ще капає пара гривень, то це дуже круто».

ВIЙНА

ЗА ВIДВIДУВАЧIВ

1997 року рейв остаточно захопив нічні клуби та замінив собою дискотеки, тож почалася війна за відвідувачів. Від концепції «американських клубів 30-х років» доводилося відмовлятися, почали з’являтися промоутерські групи: згадана Universe group, «Павутина» та Junk, які грали та привозили популярну на той час клубну музику. Йдеться про хаус, джангл та гоа-транс. На трансових вечірках приміщення навіть декорували неоновим освітленням.

Під час цієї війни за відвідувачів у Disco 2000 придумали систему з флаєрами: розповсюджувачі позначали свої флаєри номерами, а тоді отримували гроші за кожного відвідувача, які з ними при- йшли. Так працювало близько 200 людей.

«Сказати, що ми вміли або знали, як правильно робити вечірки, було б неправдою. Читали в журналі “Птюч” про неймовірні клуби, а самі про таке могли лише мріяти. Шоу-програми у нас почали зникати, публіка змінювалася. Приходило більше молоді, яка вважала себе рейверами. Які в них були ідеї? Я не знаю. Світ точно ніхто рятувати не хотів.

На фейс-контролі у нас працювала дивовижна людина — Алла, яка нутром чула, хто модний, а хто ні. Могла третім оком розгледіти тих, хто вживає і злодіїв, повз неї жодна миша не проскочила», — згадує Владислав Коробов.

ХАРКІВ

ПОЧАТОК

КIНЦЯ

1998-го в Disco 2000 проводили п’ять вечірок на тиждень. У п’ятницю та суботу спочатку для підлітків — із 16:00 до 20:00, а потім вже дорослих — до 6-ї ранку. Так тривало, поки Владислав не зрозумів, що вигорає:

«Я вів програми як МС Junk, і в один момент відчув, що виходжу на сцену без ентузіазму. Писати сценарії для п’яти заходів було досить важко — у такому ритмі можна прожити місяць, два, три, але не рік. Потім за діджейський пульт став охоронець. А началь- ник охорони вирішив стати промоутером. Це було початком кінця Disco 2000», — підсумовує він.

BRAVE! ТА BLACK!

Восени 2015-го також Клоузер запустив регулярну серію масштаб- них рейвів Brave! Factory — для цього довелося відкрити додатко- вий танцпол на третьому поверсі. За два роки на вечірках Brave! Factory встигли виступити, зокрема Ben Frost, Maayan Nidam, Alex.Do, Answer Code Request, Abelle та ще безліч зарубіжних та українських артистів.

Рік потому, у листопаді 2016-го, на додачу до Brave! Factory з’яви- лася ще одна регулярна серія вечірок — Black! Factory, орієнтована на більш «темну» музику. Приводом для виникнення серії став день народження промогрупи Worn-Pop, яка проводила у Клоузері вечірні концерти різних пост-панк та дарк-вейв колективів.

ФЕСТИВАЛЬ

НА ЗАВОДI «МЕТРОБУД»

У 2017-му серія вечірок Brave! Factory переродилася у гранді- озний фестиваль. У певний момент стало зрозуміло, що охочих ходити на фестивалі електронної музики в Україні значно більше, ніж може вміститися на території стрічкоткацької фабрики. Насправді, за словами Сергія Яценка, колектив Closer давно мріяв вийти за межі клубу, та й деякі проєкти, які їм хотілося реалізувати, були надто масштабними для цих стін. Так і виник Brave! Factory Festival на території заводу «Метробуд». Обговорювали ще кілька локацій, але вони або знаходилися за містом, або, навпаки, занадто близько до житлових будинків. Завод «Метробуд» виявився ідеальним місцем для проведення подібного заходу, а його співробітники — напрочуд дружніми та привітними.

«Люди виявились досить відкритими. Нас просто запита- ли, що потрібно. Показали, яку територію зараз не задіяно. Запитали, що хочемо змінювати. Ми сказали їм чесно і відверто — будемо фарбувати стіни і прибирати, — розповів Тимур Баша журналісту The Village. — Весь завод — і працівники, і начальники цехів — усі суперінтелігентні й дружні. Видно, як тут все доглянуто. Вони ставляться до цього, як до свого дому. Ніхто косо не дивиться на сучасну молодь з електронною музикою».

Перший Brave! Factory зібрав близько 6000 гостей. У лайнапі, крім українських артистів та резидентів Клоузеру, відмітилися Egyptian Lover, The Bug, Robert Hood, Octave One, Jaga Jazzist, Derrick Carter та інші.

Цього року Resident Advisor вніс третій Brave! Factory у список 10 кращих фестивалів серпня 2019 року. Місце проведення івенту залишилося незмінним, але розширився його формат. Два дні, 6 сцен, 16 артоб’єктів, близько 70 артистів — серед яких були вже не тільки діджеї та електронники, але й рокгурти, репери та інші «живі» виконавці. Чим нас здивують організатори заходів наступного разу? Навіть важко уявити, адже перевершити такий рівень буде непросто.

PFF, CLOSER
КИЇВ

ДЕРЖАВА

ЗI СВОЇМ ВАЙБОМ

Iще одне важливе дітище команди Closer — джазовий фестиваль та взагалі серія джазових концертів у стінах клубу або на Причалі. А ще — кілька серій лекцій про музику, кіно, арт. Крім того, періодично тут проходять виставки в галерейному просторі (не завжди ж третій поверх зайнятий танцполом). Крім того, на території працює магазин вінілу, а ще — магазин-коворкінг Sofa Store де, наприклад, можна купити такі самі навдивовижу зручні дивани, як і в самому просторі. Також тут розмістився шоурум 24:00 та простір за Причалом ЛадаСад. Ще ви, напевне, знаєте ресторан Savage Food із хорошим баром. Словом, це давно вже не клуб, а цілий кластер, який росте то вшир, то вглиб, і поки, на щастя, не зупиняється. Ну а сусідство Closer з Otel’, Mezzanine, 20ft Radio, Metaculture, відкритою у вересні 2019 року, тату-студією Euthanasia перетворює Нижньоюрківську, 31 на своєрідну «дер- жаву в державі» — без вигаданих конституції, президентів, послів і всього такого, але точно зі своїм вайбом.

2013 – НАШІ ДНІ
СПРАВЖНІЙ
ДУХ
РЕЙВІВ
ТА
СВОБОДИ

Коли Павло Дергачов та Євген Костенко вирішили орендувати приміщення за адресою: Нижньоюрківська, 31, вони й гадки не мали, що стануть засновниками андеґраундного нічного клубу. На той момент друзі просто хотіли організувати репетиційну базу для власного рокгурту. Простір на території колишньої стрічкоткацької фабрики дістався їм у повному занепаді: хлопці демонтували труби, знесли поламану плитку, залили підлогу бетоном і оголили цегляні стіни. Після ремонту потенціал місця став очевидним — високі стелі надихали, тож Паша і Женя поспі- шили обладнати його якісною апаратурою. З огляду на невелику кількість подібних майданчиків у місті, не дивно, що київські організатори вечірок не змогли пройти повз такий ласий шматок.

Так з’явився клуб, тепер відомий як Otel’. (За даними Kyiv Post, ця назва є скороченням від слова «котельня», а зовсім не натяком на готельний бізнес, як ми всі могли подумати.)

«Ми могли зафарбувати все чорним, поставити кілька диванів, уль- трафіолетову лампу та назвати це артцентром, — розповів Павло в інтерв’ю Kyiv Post. — Але я терпіти не можу фарбу — вона ніби має щось приховати. А нам нічого приховувати».

OTEL’
2014 – НАШІ ДНІ

ЗНАЧНИЙ СПИСОК

ВЕЧIРОК

Перша вечірка зі скромною назвою «Непогано!» відбулася тут 22 березня 2014 року — із ініціативи об’єднання електронних музикантів та діджеїв Peauty-fute. А вже у квітні того ж року Otel’ став місцем проведення найпершої Схеми — івенту, якому врешті судилося стати чи не найвідомішим рейвом України. Так електронна музика поступово прописалася в Отелі й стала його невід’ємною складовою.

У травні 2014 року об’єднання Peauty-fute провело в Otel’ першу вечірку серії Shuffle. Відтоді клуб став постійний місцем її прове- дення — за п’ять років тут пройшло 16 таких івентів. У різні роки на Shuffle можна було почути: Boris Fornetti (він же Borys), Mokri Dereva, Bryozone, Sasha Zlykh, Honky Tonky, lap0fvw, Motoblok, Sport and Music, Konakov, Komitet, Dunaewsky69, John Object, Diser Tape, Rachel Zukerman, Lyudska Podoba, Tofudj, Sasha Very, Poly Chain тощо. Мало не кожен помітний діяч української електро- нної сцени рано чи пізно опинявся в Otel’.

Окрім Peauty-fute, одними з найперших постійних гостей Otel’ стали Саша Тессіо та Артем Iкра — діджейський дует Krossfingers, також відомий за однойменним онлайн-медіа з величезною бібліо- текою подкастів про електронну музику.

Список сторонніх промогруп та проєктів, які влаштовували в Отелі свої івенти, вражає: тут і похмурі вечірки Krapiva від Module Live, і неонові рейви від D I S C O T H E Q U E, і ТЕХНОЛОГIЇ, і DAZED, і OraCool, і Republik, і National Distortion, і Traverz та інші. Крім того, тут регулярно проходять концерти живих гуртів найріз- номанітніших жанрів: від хардкору та сладжу до ніжного попу.

Особлива співпраця пов’язує Otel’ із промогрупою Osnova, яка з 2015-го проводить тут практично всі свої події.

КИЇВ

Вітаємо!

Ви приймаєте участь в розіграші книги легендарних вечірок України!

Слідкуйте за новинами на сайті

×